Шутки про життя - Свежие анекдоты |
Куди пряму цей автобус? Чи в небеса, чи в густий л с? В дпов дь у душ гука, Але в дпов д нема в с. В н мандру в даль нев дому, Через м ста, поля та р ки. Все ми шука м свою дорогу, Та забува м про сво стежки. Не важливо, куди веде шлях, Головне - крокувати вперед. ц хоча н хто не зна, що там, Життя вимага в д нас зусиль. Тому с дай в цей автобус, друг, Не б йся подорож далеко. Бо кожен крок тв й - це путь, ц кожен путь - це життя нове. //////Т. Шевченко не спутаешь ни с кем!
|
Молода пара проводить перший день подружнього життя. Ну грошей, звичайно, немає, і от вони думають: чим би це поснідати, коли їсти нічого?
Дружина й каже до чоловіка: «Поснідаймо коханням».
Поснідали.
На обід аналогічна ситуація.
Увечері чоловік ставить батерею між ніг і сидить так.
Дружина питає: «Ти що робиш?»
Чоловік: «Грію нашу вечерю!»
|
|
В Москве на Кутузовском пpоспекте сильная аваpия,столкнулись
тpи машины: Меpседес, Жигуль и Запоpожец
Из Меpса выходит гpузин, смотpит на pазбитую машину и гpит:
- Вах, тэпэp целый мэсяц на новую pаботать буду.
Из Жигуля выходит русский и гpит:
- Блин, еще год экономить буду, чтоб новую купить.
Из pаз#%$#^%баного Запоpожца выползает Укpаинец:
- Ой, щож цэ pобытся? якэ гоpэ,якэ гоpэ..
Гpузин:
- Аpа, Кацо, щьто слюцилось?
Укpаинец:
- Та от всэ життя на цю кляту машыну гpошы собыpав..
Гpузин:
- Аpа, зачэм било такой доpогой машина покупать???
|
|
Приехал хохол поступать в Москву, в театральный институт. Первый экзамен -
русская литература. Зашел, взял билет - читает: "Тургенев, Муму". Начинает
рассказывать:
- У цьому оповiданнi Тургенев описав життя за крiпаччини. Жила-була бариня i був
у неi крiпак якого звали Герасим. Крiпак той був глухий i нiмий i тому не мав
можливостi спiлкуватися з iншими людьми.. Тут встает член комиссии:
- Молодой человек, говорите пожалуйста по-русски - экзамен ведь по русской
литературе!.. Хохол: - Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от - мав Герасим
лише одного товариша - цуцика якого вiн назвав Муму, бо бiльше не вмiв нiчого
говорити. От якось той цуцик нагавкав на бариню, вона розсердилась i наказала
Герасиму його втопити.. Тут опять встает член комиссии:
- Молодой человек, да говорите же по-русски, тем более, что не все Вас
понимают..
- Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от - що робити Герасиму - вiн же
крiпак? Узяв човника, виплив на середину озера, прив'язав на один кiнець мотузки
цеглину, другий кiнець - цуциковi на шию. Пiдняв його, а цуцик йому у вiчi
глянув i вашою клятою москальскою мовою говорить: "Герасим. За что?"
|
|
Син з батьком приiхали на море. Батько:
- Синку. Оце море. Син, що все життя у степу прожив i навiть рiчки не бачив:
- Де-е-е? Батько:
- Оце, синку, вся оця вода - це море!
- Де-е-е-е? Зайшли по колiно в воду.
- Синку, дивись! Оце небо, ото земля, а оце сине - це море!
- Де-е-е-е? Зайшли по шию. Батько:
- Синку! Оце ти у водi стоiш - це усе море!
- Де-е-е-е? Батько його за шию, та писком у воду. За хвилину витягуе. Син:
- Батьку! Що це було?!
- Море, синку, море..
- Де-е-е-е?
|
|
