Результатов: 3

1

Сидить Путiн у себе в офiсi. Дзвiнок.

-Альо! Пане росiйський президенте? То Цильо туй из
Андрашовцю, з пивної дзвонит. Задзвонив'iм, жеби вам
уповiсти, же ми тут вам офiцiяльно войну декларуєме!

-Харашо, Василий, – вiдповiдає Путiн, – Ето дєйствiтельно
важная новость! А у вас бальшая армiя?

-Йой, но зараз, малинько почекайте - каже Цильо, зробивши
деякi розрахунки, - в нюй є я, муй кум Мішко, сусiда Пітю i
всi шо туй зо мнов у преферанс грали. То нас ушитких
вiсiм!

Путiн зробив паузу.

-Должен сказать тебе, Василий, што в маєй армii 100 тисяч
людей, каториє толька ждут маєво прiказа!

-Най би го фрас узяв! - каже Цильо. - Я зараз вам
передзвоню!

Дзвонить знову:

-Ці чуєте, пане президенте, становище воєнне нико не
удміняв! Ми туйки роздобули всяку войскову технiку для нашої
пiхоти!

-А што за технiка, Васілій? - запитує Путiн.

-Но, в нас типирь є два бульдозери, комбайн, ай трактор
вуйка Петі.

Путiн дещо здивований:

-Должен сказать тебе, Васілій, што у меня 6000 танков 5000
бронєтранспортьоров. Кромє того, со врємєнi нашего
послєднєго разговора, я увелiчiл армiю до ста пятiдесятi
тисяч!

-Най би го фрас узяв! Я щи подзвоню!

Наступного дня:

-Пане росiйський президенте, война іще триває! Ми туйки флот
воздушний типирь маєме! Лоці з Мукачева переробив
кукурудзник, примонтовав на ньом пару кулеметів спереду, ай
до нас ся ще приєднало четверо фаттьову з пивної!

Путiн помовчав хвильку, прочистив горло.

-Должен сказать тебе, Василий, что у меня 100
бомбардiровщiка i 200 iстрєбiтєлєй. Моi воєнниє бази
охраняются ракетамi тiпа земля-воздух з лазерной наводкой. А
ещьо я увелiчiл армiю до 200 тисяч!

-Матір Божа! Я зараз вам передзвоню!

Наступного дня Цильо дзвонить знову.

-Слава Ісусу, пане Путiне! Я ся дуже перебачаю, але ми
мусиме ся з той войни отступити

-Нєужелi? Очень жаль Почєму ето вдруг ви пєрєдумалi?

-Пак бо, чуєте, ми туйки посидiли за пару бочками пива, тай
ся мiж собов порадили, i вздрiли, же аж нiяк не зможеме
дванадцятеро прогодувати 200 тисяч полонених!

3

лежат двое на сене.
- Ганно!
- Га... (томно и лениво)
- Ганно, а давай я тебе поцiлую!
- Та ти шо, Петре, здурiв чи шо?!
- Та то заради нашоi любовi!
- Ну то як заради любовi, давай... Поцеловал, лежат дальше. Проходит какое-то
время...
- Ганно!
- Га...
- Ганно, а давай я тебе це... Ну це во... Ну...
- Та ти шо, Петре, зовсiм здурiв?!
- Та то заради нашоi любовi!
- Ну як заради любовi, то давай... Поимел. Лежат. Через какое-то время...
- Ганно!
- Га...
- Ганно, а давай... А давай... А! Давай я тобi в рота насЕру!
- Петре! Та ти взагалi з глузду з'iхав!
- Так то ж заради нашоi любовi!
- Ну, то як заради любовi, то давай... Ото значит, стащил мужик портки, присел,
значит, над личиком ненаглядной своей и тужится-тужится, тужится-тужится - а
ничего не выходит! Недовольный голос снизу:
- Ото так ти мене любиш!